Мальдіви - острівна держава на півдні Азії, у північній частині Індійського океану, на південний захід від південного краю Індії. Мальдіви нараховують понад 2 тисячі невеликих коралових островів, об'єднаних у коралові атоли. Загальна площа країни 298 км2.
Населення (за оцінками на 1998 рік) становить 290,200 чоловік, середня щільність населення близько 974 чоловік на км2. Найбільш густонаселеними є атоли Мале, Сувадіва і Тіладуматі. Етнічні групи: індійці, сіналези, араби.
Мова: дівелі (сіналезскій діалект). Віросповідання: сунізм (іслам є державною релігією).
Столиця - Мале. Найбільше місто: Мале (56 000 осіб на 1990 рік).
Державний устрій - республіка. Глава держави - президент Нашид, Мохамед (на посаді з 28 жовтня 2008 року). Грошова одиниця - руфій (мальдівська рупія). Середня тривалість життя (на 1998 рік): 61 рік - чоловіки, 63 роки - жінки. Рівень народжуваності (на 1000 чоловік) - 40,1. Рівень смертності (на 1000 чоловік) - 6,0. З 1887 року острови були протекторатом Великобританії, будучи султанатом. 26 липня 1965 країна отримала незалежність, а в 1968 році Мальдіви були проголошені республікою. Країна є членом ООН.
Клімат вологий тропічний - сезон дощів триває з травня по листопад. Середньорічна темпера-туру близько 27 гр. С. Тури на Мальдіви є основною статтею доходу республіки. Мальдівська Республіка - одна з найбідніших країн світу.
Визначні пам'ятки: Мальдіви - справжній рай, ідеальне місце для повної релаксації. Тисячі піщаних острівців, загублених в бірюзових водах Індійського океану, можливість побувати в місці, де божевільне життя сучасних мегаполісів перестає мати будь-який сенс, де вас чекають тиша, спокій і повне єднання з природою - все це відпочинок на Мальдівах.

Тури на Мальдіви нададуть Вам унікальну можливість на власні очі побачити і насолодитися неземною красою цього унікального і неповторного куточка нашої планети. Незаймана природа, кришталево чисте небо та води, легкий бриз - все це здатний подарувати Вам відпочинок на Мальдівах. Тут Ви зможете забути про суєту та шум великих міст і  просто насолоджуватися спокоєм і красою навколишнього світу. Відпочинок на Мальдівах - справжнє задоволення для тих, хто любить морську стихію. Дайвінг, серфінг та інші види водних розваг пропонуються на кожному мальдівському курорті. Підводний світ Індійського океану в цих місцях вражає своїми яскравими фарбами, а видимість до 50м дозволить як слід розглянути всіх мешканців морських глибин. Недарма тури на Мальдіви - улюблений вид весільної подорожі для молодят. Все тут налаштовує на романтику і безтурботне проведення часу. Відпочинок на Мальдівах дозволить Вам знову відчути крила за спиною.

Думаю, немає необхідності переказувати тут, якої шкоди завдає людині паління. Тільки історичні традиції і сильне лобі тютюнових компаній дозволяють легально торгувати продукцією, яка фактично вбиває третину своїх споживачів. Очевидно, що якби шкідливий вплив тютюну на організм проявлявся відразу, його продаж заборонили б нарівні з героїном, а продавці тютюну склали б компанію постачальникам кокаїну у в'язниці. Але оскільки, в даному випадку, мова йде про дайвінг, давайте подивимося, з якими додатковими ризиками мають справу саме дайвери.
Як правило, вплив тютюну на здоров'я дайвера є відтермінованою - він виникає в результаті тривалої пристрасті до куріння. При вдиханні диму, різні речовини - переважно смола - провокують постійне роздратування бронхів, що тягне за собою виникнення хронічного бронхіту. Крім цього смола руйнує тонкі і крихкі волосковидні структури (так звані вії), що вистилають практично всі дихальні шляхи людини. Ці вії відіграють важливу роль - вони виводять слиз з легенів. Коли вії перестають працювати, відбувається скупчення слизу і часткова закупорка дихальних шляхів - так виникає класичний «кашель курця». Але для дайверів все це має набагато більш неприємні наслідки, ніж просто неприємний кашель.
Різні отруйні речовини, що містяться в цигарковому димі, також поступово руйнують стінки альвеол, призводячи до виникнення кавернозних порожнин в легенях. Крім можливого летального результату цей процес викликає хворобу під назвою емфізема. Ця форма емфіземи, проте, не має нічого спільного з баротравмами, які дайвер може одержати при надмірному розширенні легенів. Хоча відомий фахівець у галузі підводної медицини доктор Ернест Кемпбелл відзначає: «Закупорення дихальних шляхів і емфізема можуть викликати - і викликають - виникнення заповнених повітрям порожнин, що, в свою чергу, значно підвищує ваші шанси отримати легеневу баротравму та артеріальну газову емболію».
Мабуть, найпомітніші наслідки паління виявляються задовго до виникнення перших ознак емфіземи, і одне з них - це ускладнення вільного надходження повітря в легені. Паління викликає скупчування слизу і знижує еластичність альвеол, що легко може привести до закупорювання повітря в нижніх відділах легенів. Доктор Кемпбелл пояснює: «Куріння викликає посилене вироблення слизу в бронхах при супутньому паралічі вій. Слизові пробки небезпечні для дайвера, так як перекривають вільний потік повітря, що призводить до розриву легенів при спливанні на поверхню». В результаті баротравма легенів може виникнути у дайвера-курця навіть у процесі нормального дихання. Тому основний принцип безпечного дайвінгу - завжди дихати розмірено, не затримувати дихання - забезпечує безпеку курців в значно меншій мірі.
Деякі хімічні речовини, що містяться в димі, який вдихає курець, не затримуються в легенях, а надходять в кров, викликаючи спазм і пошкодження стінок судин. Особливо сильно це позначається на судинах, що постачають кров до серця - саме тому курці більш схильні до серцевих нападів. Наслідками куріння можуть також стати серцевий напад і різні форми розладів кровообігу.
Звичайно, все це трапляється з курцями незалежно від того, пірнають вони з аквалангом чи ні. Але у дайверів все-таки є більше приводів для занепокоєння. Куріння безпосередньо перед зануренням призводить до зниження насиченості тканин киснем, оскільки чадний газ (СО), що міститься в тютюновому димі, зв'язує гемоглобін в 220-290 разів ефективніше, ніж кисень. В результаті курцеві доводиться докладати більше зусиль, ніж некурцеві, для виконання тих самих дій. Іншими словами, дайвер-курець навмисно знижує здатність свого організму переробляти кисень. А добровільно позбавляти своє тіло можливості діяти з максимальною віддачею, та ще й прямо перед зануренням - погодьтеся, досить дивно.
Доктор Кемпбелл говорить: «Ефект від збільшення парціального тиску чадного газу, що міститься в цигарковому димі, який ви вдихнули, незалежно від концентрації буде таким же, як якщо б цей газ надійшов з іншого джерела - наприклад, з атмосфери або масляного компресора». Він також наводить вражаючі цифри. Допустимий для занурення рівень вмісту CO складає 10 проміле (частин на мільйон) за обсягом (0,001 відсотка). Підвищення цього значення всього лише на 10-20 відсотків викликає помірний головний біль, а на 20-30 відсотків - вже пульсуючий головний біль і нудоту. Не найкращий стан для занурення. Перевищення зазначеного значення змісту CO на 50-80 відсотків може викликати кому, судоми і навіть смерть.
Звичайно, концентрація вуглекислого газу залежить від кількості викурених цигарок, часу, що пройшов з моменту останньої затяжки, і навіть від рівня фізичного навантаження в цей день. У завзятих курців до 15 відсотків кисню в тканинах заміщається чадним газом. Насправді, як саме паління впливає на виникнення і розвиток декомпрессійної хвороби поки точно не відомо. Але більшість чинників, що збільшують можливість виникнення ДКХ, включають зміну динаміки кровообігу, а саме на кровообіг паління має особливий вплив. З чого випливає цілком логічний, хоча ще й не доведений висновок про те, що паління може підвищити ризик виникнення ДКХ.
Провал вісімнадцятої поправки (цією поправкою в США був введений Сухий закон) переконливо довів, наскільки малоймовірно, що ми коли-небудь зможемо повністю відмовитися від вживання алкоголю. Шансів на те, що людство повністю відмовиться від паління ще менше, оскільки нікотин викликає дуже сильне звикання - сильніше, ніж до багатьох інших подібних речовин. Однак людину розумну відрізняє здатність вчитися і змінювати свою поведінку, відмовлятися від своїх звичок, якщо вона розуміє, що таким чином може зашкодити собі. Поєднання алкоголю чи нікотину з дайвінгом загрожує вкрай неприємними наслідками, але якщо ви і далі маєте намір продовжувати грати в цю рулетку, то, принаймні, робіть це з відкритими очима.

Прямого зв'язку між вживанням спиртного і підвищенням ризику виникнення декомпрессійної хвороби (ДКХ) не встановлено. Проте здоровий глузд підказує, що такий зв'язок, принаймні теоретично, цілком можливий. Більшість дослідників у цій галузі схиляються до наступної думку: ми вже знаємо, що алкоголь викликає посилення периферійного кровопостачання; якщо ви випили чарку-другу перед зануренням, посилений кровотік може викликати більш активне поглинання азоту тканинами вашого організму, ніж закладено у ваш комп'ютер (або таблиці). Тому ви опиняєтеся більш схильні до декомпрессійної хвороби, навіть не виходячи за рамки бездекомпресійного занурення. Деякі фахівці наводять ще один спосіб, в який алкоголь може сприяти виникненню ДКХ. Справа в тому, що спиртне виступає як сечогінний засіб, провокуючи втрату води, що веде до зневоднення. У свою чергу, зниження об'єму рідини призводить до «згущення» крові, зменшуючи її здатність до циркуляції, що впливає на поглинання і виділення азоту.
Зневоднення підвищує ризик виникнення у дайвера серйознішою форми декомпрессійної хвороби, яка супроводжується неврологічними симптомами (іноді її ще називають ДКХ II типу). Справа в тому, що при вживанні спиртного мозок страждає від зневоднення більшою мірою, внаслідок чого і з'являється головний біль як основний симптом похмільного синдрому. Важливо також розуміти, що наслідки зневоднення зберігаються довше, ніж головний біль. Саме тому дайвер, який вживав алкоголь напередодні ввечері, повинен пити велику кількість води перед зануренням, навіть якщо на ранок він відчуває себе чудово. Частина дослідників доводять, що зміни в кровотоці, викликані прийомом спиртного після занурення, можуть прискорити вивільнення азоту, що опосередковано посилює процес утворення бульбашок. Тому є сенс не вживати алкоголь і після занурення.
Деякі вчені припускають, що алкоголь може навіть безпосередньо брати участь в утворенні декомпресійних бульбашок. На їхню думку, це можливо (як мінімум теоретично), оскільки спирт здатний зменшувати поверхневий натяг. Завдяки поверхневому натягу на поверхні бульбашки утворюється щось на зразок еластичної мембрани. Саме завдяки поверхневому натягу жуки-водомірки, наприклад, можуть буквально ходити по воді - ви напевно це бачили. Явище поверхневого натягу важливо для дайверів з фізіологічної точки зору. Воно заважає росту бульбашок при ДКХ. Отже, все, що знижує поверхневий натяг бульбашок, провокує їх зростання, тоді як в іншому випадку вони залишилися б занадто дрібними, щоб викликати симптоми хвороби.
Звичайно, все це з області теорії, але, тим не менше, може відігравати важливу роль. Приміром, багато досліджень показують, що тихі (не викликають симптомів) бульбашки виникають в організмі дайверів досить часто, незважаючи на те, що багато з них пірнають вкрай консервативно і навіть не наближаються до меж бездекомпресійного занурення. Особливо це стосується тих, хто здійснює серію занурень, наприклад, під час відпустки на морі. Здоровий глузд підказує, що навіть теоретичну можливість того, що під впливом алкоголю тихі бульбашки можуть перестати бути тихими і привести до виникнення ДКХ, ігнорувати не можна. Незважаючи на те, що міркування про вплив алкоголю на виникнення декомпрессійної хвороби можна вважати гіпотетичними, вони засновані на цілком реальних принципах фізіології.

Якщо ви все ж вирішили не відмовлятися від спиртного, постарайтеся убезпечити себе, дотримуючись таких правил:

- Уникайте надлишкового прийому алкоголю в будь-якому випадку, але особливо перед зануренням або під час поїздки, пов'язаної з дайвінгом.
- Не приймайте алкоголь менш ніж за 8 годин до занурення (аналогічну вимогу Федеральне управління авіації пред'являє до пілотів перед польотами).
- Якщо ви випили напередодні ввечері, а вранці відчуваєте похмілля, відмовтеся від занурення, оскільки ваш організм, швидше за все, значно зневоднений.
- Якщо напередодні ви вживали спиртне, але не відчуваєте похмільного синдрому, ви все одно схильні зневоднення. Тому пийте більше негазованої води.
- Не приймайте ніяких алкогольних напоїв як мінімум протягом години після занурення, а якщо ви опускалися на велику глибину (більше 25 метрів) або наблизилися до бездекомпресійної межі, то й довше. Втім, навіть після того, як пройде зазначена година після занурення, налягати на спиртні напої все-таки не варто.